Previous Entry Share Next Entry
Як ультраправі стали «прогресивними соціалістами»
livasprava
Як ультраправі стали «прогресивними соціалістами» в НИГИЛИСТ.

jovan

22 лютого в Києві пройшов кількатисячний «Марш національної гідності», організований рухами «Національний корпус» (колишній ЦК «Азов»), «Правий сектор» і ВО «Свобода». Ультраправі заявили про об’єднання та абсолютну єдність в ідеології, адже брати владу, як стало відомо зі слів їх ватажків, варто лише з однодумцями. З іншими політичними силами після Майдану вони мати справу не хочуть, і не лише тому, що ті вирішили не пускати їх до великої політики у новому керівництві. Тепер ультраправі переконані: між ними та іншими партіями — насправді ідеологічна прірва. З лібералами та глобалістами співпрацювати не можна.

Поціновувачі свастик, рун, білої раси та інтегрального націоналізму висловлюють аргументи, до цього більш притаманні таким бронтозаврам української політики, як КПУ та ПСПУ. Вітчизняні ультраправі ідеологи намагаються не відставати від загальноєвропейсткого тренду і говорять про ризики дозволу на продаж землі та співпраці з Міжнародним валютним фондом.

Проте, рядові учасники маршу не настільки глибоко занурені в тему. Для них конструкції правих інтелектуалів занадто складні.

Цитати учасників маршу та лідерів ультраправих взяті з повідомлень ЗМІ.

На захід прийшли як войовничі люди у камуфляжі, так і звичайні громадяни. Віковий склад присутніх був також різноманітним — окрім традиційної для ультраправих ходи з юнацькою масовкою та лідерами зрілого віку було й багато пенсіонерів. Всього на марш зібралося близько 3 тисяч людей, хоча заявники говорять в загальному рахунку про понад 20.

Багато хто з учасників палко підтримував блокаду окупованого Донбасу, проте одна з центрових організацій — «Національний корпус» — сором’язливо виступає проти. Очевидно, що задекларована єдність ультраправих сил — фікція.

«Вони ж знущаються над людьми. Все дорожчає, вони що хочуть, те й роблять. Може вони трошки подивляться у вікна і побачать, що таки дійсно люди борються за щось», — розповів чоловік років 70-ти. Його звуть Анатолій, він приїхав на марш з Білої Церкви.

«Ми приїхали підтримати Україну. Люди гуртуються, я дуже задоволений», — розповів юнак на ім’я Руслан з Хмельниччини, рухаючись у середині колони.

«Ця акція необхідна, бо те що робиться в Україні — це вже занадто!», — зазначив інший учасник маршу, киянин пенсійного віку Анатолій.

«Нічого не змінилося через те, що та сама шайка при владі. Хто, Порошенко? Якщо їх зараз не зняти, то буде гірше. Краще було б на гілляку підвісити. Щоб уже раз і назавжди зрозуміли, що вони роблять. Тоді більше такого точно не будуть робити», — розповів чоловік, який представився як «Друг Индеец» з «Правого сектору». На вигляд йому близько 30 років, він у військовій формі з червоно-чорними шевронами. Одне око закриває шкіряна пов’язка.

«Я гражданин Украины. Я тут за то, что надо заканчивать этот беспредел, который происходит у нас в стране. Сейчас кое-кто обогащается, погибли наши братья, именно патриоты. И сейчас погибают. АТО превратили в статистику, а здесь, идет в полном смысле слова — обогащение. И наше правительство стоит не за народ, а стоит за олигархов. И в первую очередь надо снять их неприкосновенность, чтоб они были точно такие же, как и мы», — розповів демобілізований військовослужбовець 54 бригади Збройних сил України Василь.

Він бере участь у блокаді на Донбасі, метою якої є припинення усіх торгових відносин з окупованими територіями Донецької та Луганської областей.

«Покамест демократически попытаемся все сделать. Но все зависит от нашего правительства. Оно должно поменять законы. Нормальные законы, которые выгодны народу. Не такие кабальные законы, которые они могут повернуть как захотят», — пояснив він мету свого протесту.

Ватажки ультраправих. Олег Тягнибок

Голова ВО «Свобода» Олег Тягнибок колись вже пробував загравати з соціал-популізмом, використовував у негативному контексті термін «капіталізм» і закликав до соціальної справедливості. Інколи програму партії навіть порівнювали із КПУ через ідеї централізації влади та жорсткого втручання держави в економіку. Проте цей період був недовгим, довгий час ВО «Свобода» займалась переважно бізнесом у стилі Партії регіонів, не повертаючись до своїх «лівацьких» ідеологем. І ось тепер, через три роки після Майдану, знову взялась за старе.

«Сьогодні 22 лютого, це день втечі Януковича. Це фактично день завершення Майдану. Не революції, бо її вимоги не були реалізовані. Націоналістичні організації з цього моменту координують свої дії, і це дуже важливо, бо між нашими організаціями немає ідеологічних розбіжностей. Ми вже побачили, що можна перед собою ставити мету повалення режиму, як було з Януковичем, і координувати свої дії з ідеологічно неблизькими структурами, і потім вже, у владі, досить тяжко вирішувати питання зміни системи влади і суспільства», — розповів Тягнибок. З його слів зрозуміло, що більше ультраправі вступати в широкі союзи з іншими політичними силами не будуть.

«Націоналісти — ВО «Свобода», «Національний корпус», «Правий сектор» — мають абсолютно однакове бачення того, що треба зробити, які закони треба ухвалювати. Ця влада продемонструвала свою нездатність вести війну і міжнародні переговори. Вона довела країну до економічного колапсу і соціального розбрату. Вона ні на що не здатна. Ми сьогодні хочемо окреслити національні інтереси з нашої точки зору. Це — точка зору всього суспільства», — зазначив він, самовпевнено називаючи думку доволі непопулярних політичних сил загальносуспільною.

Юрій Ноєвий

Товариш по партії Тягнибока Ноєвий артикулює соціал-популістські позиції значно виразніше, а його закиди до чинної влади звучать більш рішуче.

«Лишилося тільки два проекти України: ліберальний і український, націоналістичний. І сьогодні об’єднання найбільших націоналістичних організацій означає, що націоналістичний порядок денний стане рівною альтернативою ліберальному, олігархічному, глобалістському проекту, який сьогодні в Україні показав повний провал. По всім параметрам: по війні, по торгівлі з окупованими територіями, по торгівлі з Росією, по економіці. Повний прогин під політику Міжнародного валютного фонду, де політики заклали те, чого, можливо, МВФ і не вимагав», — розповів член політради ВО «Свобода». Як бачимо, він не лише переживає через ліберальну загрозу, але й знає, як треба вести виграшну війну. Проте, нажаль, так і не розкрив цей секрет.

«Ультиматум націоналістичного руху владі, режиму Порошенка, режиму олігархів: якщо ви підете на вимоги МВФ і будете робити ці українофобні речі, тоді просто оці люди наступного разу вас винесуть з Адміністрації президента і Верховної Ради», — пригрозив він чинній владі.

Назар Кравченко

Колишній керівник цивільного корпусу «Азов», а нині заступник голови політичної партії «Національний корпус» Назар Кравченко не надто охоче спілкується з журналістами. Водночас, саме він є ключовим організатором акцій та перформенсів «Азову».

«Наші вимоги були озвучені і не довелося вдаватися до інших сценаріїв. Але ми були готові. Ми подали наші заяви мирним шляхом, демократичним, висунули делегатів до Верховної Ради, де вони виступили. Головне — це продаж землі. В нас іде війна і в наших умовах ми не можемо допустити вільний ринок землі. Щоб там не говорив Міжнародний валютний фонд, це основна причина. У нас під боком агресор, Росія, яка тільки цього й чекає. Інші вимоги — про пенсійний вік, скасування спрощених умов роботи приватних підприємців і так далі — це вторинні умови. Але перше, що нас занепокоює — це вільний ринок землі», — повторив він соціал-популістську програму маршу.

Кравченко кілька разів намагався уникнути запитання про ставлення «Національного корпусу» до акції з «блокади» Донбасу, на підтримку якої висловлювалось багато рядових учасників заходу.

«Хтось займається блокадою, а ми блокадою не займаємося. Взагалі, якщо говорити про це питання, то це ганебно. Ми з «Національним корпусом» розробляємо систему енергетичної незалежності. Ми підтримуємо науковців, які займаються «зеленою енергетикою» і так далі. Ми хотіли тестувати ще на блокаді Криму від сонця нагрівальні батареї, щоб можна було робити літній душ. Брали молодих науковців, допомагали їм», — поділився Кравченко винаходами своєї партії у сфері «зеленої енергетики».

Справа Симоненко і Вітренко живе!

За результатами маршу можна сміливо стверджувати: діло КПУ та ПСПУ не вмерло. На сьогоднішній політичній арені України найголовніші вороги Міжнародного валютного фонду, поборники націоналізації та мораторію на продаж землі — це ультраправі з модного та молодіжного «Національного корпусу», трохи підгулялого «Правого сектору» і зненацька воскреслого після довгого забуття ВО «Свобода».

Чи означає це, що ультраправі, переймаючи ідеї радянофільних КПУ і ПСПУ полівішали? Ні, це означає, що КПУ і ПСПУ ніколи не були лівими. Вони просто робили ставку не на той електорат і не шкодували соціал-популізму у своїх промовах. В основі ж всі вони як ультраправі, так і радянофіли — мають соціал-консервативну економічну програму і шовіністичні, людиноненависницькі методи. Тож справа товаришів товариша Сталіна живе і квітне.


Комментировать
В категории: Нынче, тези: "ВО Свобода", Азов, правий сектор, ультраправі

Подписка: RSS, твиттер: @NihilistLi


?

Log in